Вдаримо громадським моніторингом по бездіяльності та корупції влади

Владі на громаду, а громаді на владо взагалі-то начхати. Але приходить час виборів і пересічний громадянин, чухаючи потилицю, думає про те, кого ж обирати з безлічі невідомих, в кращому разі сумно відомих кандидатів. І об’єктивних підстав для свідомого вибору у простого виборця, як правило, немає. Так і виходить, що від виборів до виборів обираються випадкові депутати й ті, що зуміли краще попіаритися. Отак вибрали і забули знову одне про одного.

Але у розвиненому демократичному суспільстві все по-іншому: громадські інституції в період між виборами пильно спостерігають за роботою владних структур і широко інформують суспільство про їхню якість роботи.
Цей процес називається громадським моніторингом. Щоб проводити таку роботу якісно, необхідні фахівці в усіх галузях суспільного життя. І ще один важливий момент, ці спеціалісти повинні бути незалежними, тобто не працювати в органах влади, і не отримувати зарплатню за свою роботу. Тільки тоді вони будуть цілком об’єктивними.
Громадський моніторинг має дві важливі функції: з одного боку, це відстеження діяльності органів влади, експертна оцінка, вироблення рекомендацій щодо покращення роботи, а з другого – це широке висвітлення напрацьованої інформації, донесення її до всіх і кожного. Громадський моніторинг також має превентивний, попереджувальний характер: коли будь-який орган влади знає, що знаходиться під пильним оком незалежних експертів, він намагається працювати краще (або хоча б зробити вигляд), депутати і чиновники побоюються вдаватися до явних корупційних дій, не приймають рішень, які відверто не на користь громаді і т.ін. Таким чином, моніторинг не дозволяє владі діяти протиправно і безкарно.
Особливо актуальними подібні дослідження стають саме зараз, коли обрана нова влада на місцевому рівні. Першочергове завдання третього сектора «моніторити поповній» як депутатський корпус, так і роботу виконавчої влади, щоб до кінця каденції мати загальну картину до наступних виборів.
Але, щоб якісно і на фаховому рівні робити моніторинг, необхідно мати певні знання і володіти інструментами цього виду дослідження.
Таку можливість навчитися громадському моніторингу надала Одеська обласна організація КВУ, яка провела «Школу громадського моніторингу» для недержавних організацій півдня України.
Після чого ці організації змогли закріпити на практиці отримані теоретичні знання. Був проведений конкурс міні-грантів, в якому взяли участь проекти, присвячені моніторингу різних сфер діяльності влади.
Свої проекти підготували організації з м Євпаторія, Севастополь, Миколаїв, Вознесенськ Миколаївської області, Їзмаїл, Роздільна Одеської області. В тому числі свій проект реалізували і херсонські організації: Комітет виборців України та Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень.
ХОО КВУ займалася вивченням «Державної молодіжної політики в інтересах молоді» в Херсонській області за 2008-2010. У рамках проекту було проаналізовано причини негативних чинників, що гальмують реалізацію державної молодіжної програми та вироблено рекомендації до місцевих органів влади та місцевого самоврядування. З результатами моніторингу був широко ознайомлений громадський молодіжний актив нашої області. Підсумком цієї роботи стало сформоване аналітичне підґрунтя для реформування молодіжної політики, що запроваджуються як органами виконавчої влади, так і громадськими організаціями за підтримки місцевих бюджетів. Незапланованим, але важливим результатом стало прийняття рішення про довгострокове планування програми «Молодь Херсонщини». Даний проект програми вперше в нашій області розробляється на п’ять років.
Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень реалізовував проект «Діяльність ЖЕКів – під громадський контроль». Було проведено опитування мешканців комунальних будинків і ОСББ. Здійснили моніторинг місцевої преси та сайту Херсонської міської ради, а також – нормативно-правових актів, що приймалися херсонською міськрадою з даного питання. На основі моніторингових дій експерти розробили пропозиції щодо реформування місцевої нормативної бази. Зроблена оцінка ефективності існуючої системи критеріїв конкурсного відбору ЖЕКів, розроблені пропозиції щодо удосконалення проведення конкурсів та підвищення їх ефективності.
Робота в рамках обох проектів широко висвітлювалася у засобах масової інформації, як друкованих, так і в Інтернет - виданнях.
Підсумком цієї великої тривалої програми «Школа громадського моніторингу» стала конференція «Громадський моніторинг як інструмент розвитку громадянського суспільства», що відбулась в Одесі на минулому тижні. Всі організації - учасниці поділилися своїми враженнями, напрацьованим досвідом та планами на майбутнє.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Берислав: зустріч з владою. «Громадське коло навколо Бериславської громади: стань архітектором відновлення».

В Бериславі обговорили екологічну ситуацію після Каховської катастрофи