Політичні партії та кандидати на місцевих виборах в Херсонській області. 2010 рік

Ми починаємо друкувати огляди політичної ситуації під час місцевих виборів на Херсонщині. Вашої уваги перший подібний матеріал, що був підготовлений в рамках діяльності мережи підтримки реформ в Україні

·         Основні політичні сили, що беруть участь у виборах.

В Херсонській області свої списки до участі у виборах до обласної, 18 районних та 3-х міських рад міст обласного значення висунули 59 політичних партій, від яких було зареєстровано у багатомандатних округах 3723 кандидати.

Майже третина з цих партій (16) змогли висунути більше 50 кандидатів (дивися таблицю 1).

При чому лише 5 політичних партій (Партія регіонів (ПР), Батьківщина, «Сильна Україна» (СУ), Комуністична партія України (КПУ) та Народна партія (НП) висунули кандидатів до усіх вище названих місцевих рад.

Ще 4 політичні партії («Наша Україна» (НУ), Соціалістична партія України (СПУ), Християнсько-демократичний Союз (ХДС) та Український Демократичний Альянс за Реформи Віталія Кличка (УДАР) висунули кандидатів до 2/3 рад.

В багатомандатному окрузі по виборам до Херсонської обласної ради зареєстровано 454 кандидати у 44 партійних списках.

На першому місці по кількості висуванців опинилася ПР. В її списку 81 кандидат на 42 місця.

На другому місці – «Батьківщина», яка висунула 38 кандидатів. Далі йдуть СУ (33 кандидати), КПУ (23 кандидата). П’ятірку замикала Аграрна партія (20 кандидатів).

Найбільша кількість партійних осередків, які зареєстрували свої списки до місцевих рад, була зафіксована у Херсоні.

У виборах до Херсонської міської ради взяло участь 46 партійних списків. На 38 «партійних» місць у Херсонській міській раді претендувало 688 кандидатів.

Основні політичні сили, які брали участь у місцевих виборах, можна розділити на три великі групи:

(1) умовно «старі» або традиційні партії: ПР, КПУ, «Батьківщина», НУ, НП та деякі інші.

(2) умовно «нові» партії: «Фронт змін» (ФЗ), СУ, «Свобода».

(3) місцеві політичні та виборчі проекти: «Третя сила», «Українська морська партія» (УМП), «Союз лівих сіл» (СЛС)

Різниця між «старими»/«новими» та «місцевими» політичними партіями у тому, що перші дві групи є частиною загальноукраїнської політики, третя група – представляє виключно місцеву політику або якісь мережеві виборчо-бізнесові проекти, на кшталт «УДАРУ», «Совісті України» та Народно-екологічної партії.

(1) Група умовно «старих» партій  – це політичні партії, які традиційно з року в рік беруть участь у виборах та мають електоральну підтримку в області, здебільшого ці партії є парламентськими або представлені в органах місцевого самоврядування.

Беззаперечним лідером електоральних симпатій є ПР. Влітку в цій партії відбулися кадрові зміни, які відобразили її нову роль на рівні області. Вона перетворилася з правлячої партії в органах місцевого самоврядування більшості районів та міст області в звичайну партію влади. Очолив обласний осередок ПР  голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк.

На практиці це перетворення привело до цілої низки проблем. Наприклад, збільшився процес міграції в лави нової партії влади членів інших політичних сил, як «біло-блакитного» спектру, так й нещодавніх представників так званих «помаранчевих» партій.

Справжнім іспитом для ПР став процес висування кандидатів. Можна назвати дві тенденції цього процесу: перенесення внутріпартійних протиріч в публічну площину та непрозорість розподілу місць в партійних списках, особливо в прохідній її частині.

На цьому етапі зіткнулися інтереси тих, хто зараз є при владі та монополізував право представляти партію, й тих, хто планував висуватися від ПР. Як результат, не вдалося уникнути голосних скандалів й частина «старих» активістів ПР була показова виключена (найбільш яскравий приклад – виключення з лав партії крупного бізнесмена Альони Ротової).

Також можна виокремити й інший паралельний процес, що виявив ще один конфлікт у відношеннях між керівництвом осередків та «звичайними» членами партії. Так, у Херсоні частина активістів ПР брала участь в акціях протесту проти керівника місцевих регіоналів, Херсонського міського голови В. Сальдо.

Непрозорість висування кандидатів в ПР привела до прохідної частини списку в різні ради «перебіжчиків» від БЮТ, НП, СПУ, СДПУ(о) тощо. Натомість відомі місцеві лідери ПР не змогли потрапити до прохідних частин списку.

 «Батьківщина» залишається однією з найбільш потужних партій в області, структурно розгалужена, має значний організаційний та людський ресурс, користується значною електоральною підтримкою, незважаючи на те, що за останні кілька років партія зазнала значних кадрових втрат.

На цьому фоні постійно спостерігаються прояви тиску владних структур на місцеві осередки «Батьківщини». Резонансного звучання набула історія з ліквідацією судом за поданням Великоолександрівського управління юстиції в серпні цього року районної організації «Батьківщини». Причина судового позову, а потім й заборони – було «неподання звітів про діяльність в податкові органи».

Рівень електоральної підтримки КПУ в області за оцінками незалежних експертів збільшився завдяки розчаруванню прихильників Віктора Януковича в діях владної команди Президента. Сприяли росту популярності організовані комуністами серії акцій протесту й певне оновлення кадрів. Так, обласну організацію КПУ влітку цього року очолив керівник Новотроїцького райкому КПУ Анатолій Тарановський.

Таким чином, Херсонська обласна організація КПУ перестроївшись змогла модернізуватися та може розраховувати в сприятливих політичних умовах кризи, що поглиблюється, на збільшення голосів виборців.

Єдине, що може їй завадити – її конкуренти на лівому фланзі. Це Комуністична партія робітників та селян, ПСП, а також СПУ та «Справедливість». Останню очолює екс-міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко, який багато років працював на Херсонщині, і який у 90-х – початку 2000-х рр. кілька разів перемагав від степової Херсонщини на виборах  до Верховної Ради.

«Український» політичний актив області є дезорієнтованим й розпорошеним.  НУ переживає процес розпаду. І лише активна роль в політичних процесах її голови обласного осередку екс-губернатора Бориса Сіленкова допомагає партії триматися в інформаційному полі.

(2) Умовно «нові» партії, які з’явилися на загальноукраїнській політичній арені минулого року, на Херсонщині поєднують в собі елементи всеукраїнського представництва та працю за франшизою.

СУ завдяки популярному бренду зібрала досить відомих бізнесменів.

ФЗ влітку на Херсонщині розвалився, і як би не поправки до Закону про місцеві вибори, то взагалі припинив б своє існування. З початку осені партійні осередки ФЗ відновили свою діяльність.

 «Свобода», -  єдина з партій, яка на «патріотичному» фланзі може протипоставити «збанкрутілим» «українським» партіям чітку ідеологічну позицію та активні акції. Єдина проблема цієї партії на Херсонщині полягає в тому, що її виборці (молода патріотична молодь) мігрують до Києва чи до Львова й тому електоральні перспективи цієї партії є досить туманні.

(3) Місцеві політичні проекти. В майже кожному місті обласного значення деякі представники місцевих фінансово-промислових груп чи окремі харизматичні бізнесмени, які не змогли чи не захотіли «вписатися» в існуючу політичну систему, були вимушені шукати для себе вільні партійні площі для придбання чи оренди. 

В Херсоні такими проектами стали «Третя сила», СЛС, «Вітчизна», УМП. В Новій Каховці – «Совість України».

До цієї групи можна віднести й партії «УДАР» та Народно-екологічну партію, які появилися на політичній арені за кілька тижнів до виборів та досить успішно провели свої кампанії, провівши до місцевих рад своїх депутатів.

·         Висунення мажоритарних кандидатів від партій.

Цього року вибори до міської ради обласного центра викликали найбільшу зацікавленість з боку учасників виборчого процесу. Наприклад, в 42 мажоритарних виборчих округах до Херсонської обласної ради було висунуто 301 кандидат, що майже в два рази менше, чим кількість мажоритарників, які балотувалися у 38 виборчих округах до Херсонської міської ради (653 кандидати, які представляли 48 політичних партій).

За результатами виборів у мажоритарних округах, більшість депутатських місць (300) отримала партія влади (див. Таблицю 3). Ця партійна однорідність продемонструвала неспроможність мажоритарної системи пропорційно представити політичні уподобання  виборців.

Наприклад, ПР, яка перемогла на виборах, за партійними списками отримала в усіх радах 50%, а в мажоритарних округах - 65% місць.

Відповідно, КПУ за «пропорційним» принципом отримала 19% всіх мандатів, а за мажоритарним вполовину менше. Така диспропорція розподілу мажоритарно-пропорційних місць між двома найбільш популярними партіями в області вказує на проблеми, що закладає мажоритарна система у політичні відносини в області: групи населення не будуть мати політичного представництва в місцевих радах, що може привести до зростання соціальних конфліктів.

·         Наскільки активно партії ведуть свої кампанії в мажоритарних округах

Проведення виборчих кампаній в одномандатних округах виявило кілька особливостей в залежності від ступеня участі партій в кампанії.

«Великі», тобто найбільш структуровані та розгалужені партії, проводили єдину виборчу кампанію, консолідували фінансові та адміністративні ресурси: партія давала свій «бренд», а кандидати-мажоритарники – свій фінансовий та організаційний ресурс.

Друга особливість – не чисельні спроби відомими  діячами використати невідомі партії для висування, щоб не мати клопоту з партійністю та зобов’язаннями перед партіями.

Ретроспективно оглядаючи результати виборів, можна констатувати, що ці спроби виявилися невдалими: по-перше, виборці в мажоритарних округах в більшості своїй голосували за «великі» партії, по-друге, представники «великих» партій у виборчих комісіях могли впливати на остаточні результати підрахунку голосів.

·         Участь представників партій у ТВК / ДВК

В Херсонській області ЦВК сформувало 22 виборчі комісії,  в яких було обрано представники 11 партій (Дивитись таблицю 2)

33% місць відійшло до ПР, а, партії, що входили до БЮТ отримали разом всього 21% керівних посад. Необхідно зазначити, що розподіл посад серед представників цього блоку відбувався особливо не прозоро.

Так, у Зверненні політичних партій та громадських організацій до представників ОБСЄ наводяться факти, згідно яких керівники кількох районних осередків Української соціал-демократичної партії (УСДП) не підписували ніяких документів по делегуванню у комісії тих своїх представників, які в результаті стали членами ТВК за квотою БЮТ. У Верхньорогачицькому районі області, подання до ТВК від імені УСДП зробив керівник районної організації Української селянсько-демократичної партії (скорочено теж УСДП). В результаті, - говориться у Зверненні, -  від парламентської квоти БЮТ в ТВК опинилася значна кількість осіб, які на минулих виборах працювали від ПР.

Подібна ситуація склалася із представниками іншого парламентського блоку – НУНС.

Таким чином, представники правлячої партії отримали повний контроль за виборчими комісіями в області.

Особливості участі у виборчому процесі “старих” та “нових” партій.

Звичайна партійна класифікація остаточно втратила сенс на місцевому рівні. Головним гравцем на місцевих виборах залишився адміністративний ресурс, який проводив мобілізацію в лави однієї політичної сили – ПР

На цьому фоні всі особливості участі «старих» та «нових» партій були нівельовані.

Іншою особливістю цьогорічної кампанії став великий похід представників середнього та малого бізнесу до місцевих органів влади.

У зв’язку з тим, що прохідні місця у провідних партіях завчасно були розподілені, тому бізнесмени спробували задіяти всі існуючі партійні організації. Таким чином з’явилися місцеві політичні проекти «Совість України», «Правда», «Народно-екологічна партія», «Удар» тощо.

·         Основна тематика та риторика  кампанії

Кампанії основних політичних сил на місцевому рівні були побудовані на двох основних стратегіях, які повинні були продемонструвати виборцям свої позитивні якості та негатив опонентів.

Перша стратегія - реалізація конкретних справ або вирішення нагальних проблем, а саме будівництво дитячих майданчиків, ремонт під’їздів, дахів багатоквартирних будинків, міжбудинкових проїздів, шляхів. Наприклад, лише за кілька місяців літа та осені в обласному центрі було побудовано кілька сотень дитячих майданчиків

Друга стратегія - критика влади. При чому, владу критикували всі. Наприклад, одна з головних тез агітаторів діючого Херсонського міського голови регіонала В.Сальдо базувалася на тому, що йому «не дали працювати представники помаранчевої влади».

·         Готовність партій до виборів

Основні політичні партії, які претендують на проходження бар’єру, були підготовленими для проведення передвиборчої агітації. Були завчасно розгорнуті мережі агітаторів, активно розповсюджувалися безкоштовні газети, проводилися регулярні сходки із виборцями, використовується також кампанія «від дверей до дверей».

Основні характеристики

-          концентрація адміністративних важелів впливу в руках однієї політичної сили – ПР;

-          ПР продовжила збирання місцевих еліт, в результаті на цьому фоні збільшилася кількість публічних конфліктів в лавах цієї партії;

-          лише 8,5% політичних партій, що балотувалися до місцевих рад, змогли висунути своїх кандидатів до всіх місцевих рад;

-          більшість політичних партій побудували свої кампанії на протипоставленні своїх конкретних конструктивних справ та деструктивних дій своїх опонентів

-  відбулася монополізація впливу провладних сил в ТВК, що в результаті вплинуло на результати голосування 

автор Дементій Білий
Додатки

Таблиця 1. Кількість кандидатів до місцевих рад Херсонської області по багатомандатним виборчим округам (партійні списки, що висунули більше 50 кандидатів)

	Назва партії	Кількість кандидатів
1	Партія Регіонів	816
2	Батьківщина	361
3	Сильна Україна	320
4	КПУ	308
5	Народна партія	202
6	Християнсько-демократичний союз	175
7	Справедливість	141
8	Фронт змін	133
9	Єдиний центр	128
10	Наша Україна	103
11	Третя сила	83
12	Соціалістична партія України	81
13	Партія Зелених України	72
14	Удар	67
15	Народна Екологічна партія	55
16	Аграрна партія України	51

Таблиця 2. Розподіл керівництва виборчих комісій за партійністю

№	Назва партії	Голови	Заступники	секретарі	Разом
1	Партія регіонів	11	4	7	22
2	Християнсько-демократичний союз	1	8	1	10
3	Українська соціал-демократична партія	3	1	4	8
4	КПУ	1	5	2	8
5	Народна партія	3	1	2	6
6	«Батьківщина»	1	2	2	5
7	Українська республіканська партія «Собор»	1	0	1	2
8	«Сильна Україна»	1	0	1	2
9	Партія промисловців та підприємців України	0	0	1	1
10	«Наша Україна»	0	0	1	1
11	«Реформи і порядок»	0	1	0	1
	Разом	22	22	22	66