Громадськість міста обговорила проблеми капремонту багатоповерхівок.


31 січня в приміщенні прес-клубу «Новий день» відбувся Круглий стіл на тему «Капітальний ремонт багатоповерхових будинків міста. Аналіз використання бюджетних коштів», на якому був презентований Аналітичний звіт про результати дослідження проведеного за зазначеною темою. Дослідження проводилось в рамках проекту «Бюджетне фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків під громадський контроль», який реалізується ХМГО «За майбутнє Херсона» в партнерстві з Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень та ХОО Комітету виборців України за підтримки «Міжнародного Фонду «Відродження». Звіт презентували - керівник ХМГО «За майбутнє Херсона» Володимир Макуха та голова правління Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул.
Вони розповіли, що в минулому році з міського бюджету було виділено на проведення ремонту 8.3 мільйонів грн. (5.5 на капремонт будинків і 2.8 на обстеження і ремонт ліфтів)., ще 4 мільйони планувалось залучити із спеціального фонду, тобто разом 12.5 мільйонів. Але в подальшому фігурували лише 8.3 млн., а за кошти спецфонду більше ніхто не згадував. Правда в жовтні з’явилась інформація про додатково виділені на капремонт, за рахунок перевиконання бюджету, ще 900 тисяч грн. Майже 700 тисяч з них повинно було піти на ремонт покрівель, влада навіть назвала номера будинків, які повинні були додатково потрапити до «Титульних списків». Але в підсумковому звіті про виконання ремонтних робіт ці кошти відображені не були. Доля майже мільйона гривен, таким чином залишилась невідомою. Виявити це або інші питання експертам не вдалось через брак інформації. Міський голова так і не дав відповіді на направлені інформаційні запити.
Ще одна проблема - як відбирались підрядні організації? Роботи з капітального ремонту будинків, на загальну суму близько 5.5 мільйонів проводили 3 фірми: ТОВ «Орикс», РСУ ГЖУ та Контракт-Буд. Причому останній освоїв лише 280 тисяч, займаючись виключно ремонтом систем опалення. При цьому не зрозуміло, чи був тендер? За інформацією заступника міського голови Романа Підопригори, тендерні процедури проводились, але по перше вони ніде не залишили «слідів», по друге слова шановного пана заступника оприлюднили через півтора тижня після затвердження «Титульних списків». Зрозуміло що провести тендер в такий термін неможливо. Виходить дві кампанії освоїли 5 мільйонів грн.. без тендеру?
І на останок доповідачі поінформували про результати проведеного опитування. Всього було опитано 200 чоловік – мешканців будинків в яких проводився ремонт. Їм було запропоновано оцінити якість ремонту за 5-ти бальною системою, і отримали наступні результати. 31% поставили будівельникам найвищий бал і повністю задоволені якістю виконаних робіт. 27% зазначивши певні недоліки оцінили роботу на добре. 4% опитаних поставили трійку «посередньо». 22% оцінили роботу на 2-ку, тобто «погано». Претензія у всіх практично одна й та ж сама. Дах потік після першого ж дощу після ремонту. Ще 16% стверджують що в їх будинках взагалі не проводився ремонт. До цього ж слід додати, що міська влада оцінює результати проведеного ремонту як позитивні. 96% вважають процедуру формування «Титульних списків» достатньо закритою та непрозорою. 99% опитаних при цьому вважають, що мешканці будинків повинні приймати участь в прийомці виконаних робіт і підписувати відповідний акт.
Після цього виступили запрошені на круглий стіл експерти, депутати міської ради та представники громадських організацій. Дискусія проходила в конструктивному руслі, практично всі виступаючі підтримали ідеї озвученого Аналітичного звіту. Так керівник Обласної державної інспекції з питань ЖКГ, депутат міської ради Володимир Миколаєнко (ВО «Батьківщина»), підтвердив, що «Титульні списки» готуються кулуарно, постійно змінюються, одні будинки заміняються іншими, деякі отримують кошти кілька років поспіль. Він поставив в приклад управління ЖКГ Обласної адміністрації, яке проводить аналогічні роботи за кошти державного бюджету. Там зовсім інша ситуація, ремонтні роботи проводяться більш прозоро, скарг значно менше. Депутат міської ради Валентина Січова (партія «Третя Сила»), яка постійно працює з людьми, підтвердила, що проблема не контрольованості капремонту дійсно дуже болюча. Треба просвіщати громаду, збуджувати її до активних дій по контролю за владою. Депутат міськради Віктор Іванушкін («Фронт Змін»), висловив думку, що подібна ситуація є проявом загальної ситуації, яка склалась сьогодні в міській владі. Вона діє не прозоро, ключова інформація, вкрай важлива для городян, фактично засекречена, чому сприяє недолуга місцева нормативна база. Необхідні серйозні структурні зміни, які забезпечить доступ громади до інформації, і таким чином будуть створені реальні умови для громадського контролю. Лідер КПУ та голова постійної міської комісії з питань депутатської етики та законності Ала Біличенко, погодилась з тим що потрібно підключати до контролю громадськість, та висловила сумнів в ефективності контролю з боку профільного управління міськвиконкому, бо там відбуваються постійні кадрові перестановки, люди більше думають за збереження крісла, ніж про ініціативне виконання службових обов’язків. Депутат попереднього скликання міськради Віталій Богданов, який був членом контрольної комісії по перевірці проведеного капремонту, розповів, як важко було працювати в цьому напрямку депутатам, вони не могли просто отримувати необхідну інформацію, яка інколи навіть зникала.
Таким чином дискусія проходила жваво і конструктивно. Результатом її була пропозиція: розробити проект нормативного акта, який би прописав процедуру проведення капітального ремонту від виділення коштів до прийомки виконаних робіт, з обов’язковою  участю на всіх стадіях представників громади. Всі присутні погодились взяти участь в підготовці такого документу. На жаль, на круглий стіл не прийшов запрошений міський голова та депутати від правлячої партії. Тоді можливо і результати були б більш продуктивними.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Берислав: зустріч з владою. «Громадське коло навколо Бериславської громади: стань архітектором відновлення».

Підсумкова діалогова Платформа в Бериславській громаді: надбання та перспективи