ПРОЗОРІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЯК ГРОМАДИ ХЕРСОНЩИНИ ЗМІЦНЮЮТЬ ДОВІРУ ТА СТІЙКІСТЬ
В умовах війни громади щодня стикаються з непростим вибором між вимогами безпеки та потребою людей отримувати достовірну інформацію. Саме цій темі був присвячений онлайн-тренінг «Підвищення прозорості місцевої влади в сучасних умовах», організований ГО «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень» (ПЦПСД) для мешканців та представників громад Херсонської області. Учасники обговорили не лише законодавчі вимоги до відкритості влади, а й практичні інструменти, які допомагають підтримувати довіру, зменшувати поширення чуток та залучати мешканців до життя громади навіть у найскладніших обставинах.
Чому прозорість важлива саме зараз?
Про це дізналися учасники тренінгу з Новоолександрівської, Новорайської та Милівської громад Херсонщини. Війна створює ситуації, коли частина інформації дійсно не може бути оприлюднена з міркувань безпеки. Проте це не означає, що влада має припинити спілкування з людьми. Навпаки, досвід громад показує: там, де відсутні пояснення та комунікація, швидко з'являються чутки, недовіра та напруга. Люди починають шукати інформацію в неофіційних джерелах, що може створювати додаткові ризики для громади.
Тренер Дементій Білий, експерт ПЦПСД провів навчання в інтерактивній формі, поєднуючі теорію та практичні завдання.
Один із ключових висновків тренінгу звучав так: прозорість не означає показувати все. Прозорість означає пояснювати те, що відбувається, настільки, наскільки це дозволяють обставини безпеки. Саме тому відкритість влади сьогодні є не лише демократичним стандартом, а й важливим чинником стійкості громади.
Право на інформацію залишається чинним
Учасники розглянули основні норми Конституції України та законодавства, які гарантують громадянам право на інформацію та участь в управлінні місцевими справами. Під час воєнного стану можуть діяти певні обмеження, пов'язані із захистом держави та безпекою населення. Водночас ці обмеження не дають підстав для повної закритості органів влади.
Безумовно, не можна публікувати інформацію про військові об'єкти, пересування військ, координати критично важливих об'єктів чи інші відомості, які можуть бути використані ворогом. Однак рішення місцевої влади, бюджетні питання, соціальні послуги, контакти для звернень та пояснення управлінських рішень мають залишатися доступними для людей.
Головний принцип можна сформулювати просто: Безпека виправдовує обмеження окремої інформації, але не виправдовує відсутність комунікації.
Що говорить Омбудсман?
Окрему увагу під час тренінгу приділили позиції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Серед найбільш поширених проблем, які фіксуються під час воєнного стану, є:
• ігнорування інформаційних запитів;
• затягування строків надання відповідей;
• формальні відписки без пояснень;
• необґрунтовані відмови в доступі до інформації;
• відсутність оприлюднення важливих рішень місцевої влади.
Водночас Омбудсман наголошує: навіть якщо офіційний сайт громади тимчасово не працює, влада повинна використовувати альтернативні канали інформування. Це можуть бути соціальні мережі, електронна пошта, телефонні гарячі лінії чи інші доступні способи зв'язку.
Особливо важливо не залишати людей в інформаційному вакуумі. Якщо певні відомості не можуть бути опубліковані, варто пояснити причини такого обмеження.
Прозорість як ресурс стійкості
Однією з найцікавіших частин тренінгу стало обговорення того, що відбувається з громадою, коли влада тривалий час нічого не пояснює мешканцям. Учасники відзначали, що наслідками можуть стати: поширення чуток; зростання недовіри; соціальна напруга; конфлікти; зниження громадської активності.
Натомість регулярне інформування створює протилежний ефект. Люди краще розуміють рішення місцевої влади, охочіше долучаються до вирішення проблем і підтримують спільні ініціативи. Таким чином прозорість стає не додатковою функцією влади, а інструментом зміцнення громадської згуртованості.
Прості інструменти, які працюють
Особливий інтерес учасників викликала тема практичних інструментів комунікації. Під час війни громади часто мають обмежені ресурси, нестабільний зв'язок та скорочений кадровий потенціал. Тому важливо не шукати складних рішень, а використовувати прості та зрозумілі інструменти. До базового набору можуть входити:
• офіційний сайт або сторінка громади;
• Facebook чи Telegram-канал;
• електронна пошта для звернень громадян;
• онлайн-форми для опитувань і збору пропозицій;
• публічні звіти та інформаційні повідомлення;
• онлайн-зустрічі та громадські консультації.
Учасники дійшли спільного висновку: регулярність і зрозумілість важливіші за складний дизайн чи дорогі цифрові рішення. Краще підтримувати один живий та актуальний інформаційний канал, ніж створювати декілька сторінок, які не оновлюються.
Статут громади як інструмент довгострокових змін
Окремий блок був присвячений розробці та оновленню статутів територіальних громад.
Статут може стати документом, який закріплює правила відкритої взаємодії між владою та мешканцями. Зокрема, до нього доцільно включати:
• принципи відкритості та доступу до інформації;
• мінімальні канали офіційного інформування;
• механізми онлайн-участі громадян;
• порядок проведення консультацій із громадськістю;
• особливості інформування населення в кризових та надзвичайних умовах.
Такі положення допоможуть забезпечити сталість комунікації не лише сьогодні, а й у період майбутнього відновлення громад.
Маленькі кроки, які мають велике значення
Завершуючи навчання, учасники обговорили конкретні зміни, які можуть бути реалізовані вже найближчим часом у громадах Херсонщини. Головним підсумком стало усвідомлення того, що прозорість не виникає миттєво. Вона формується через щоденну практику інформування, готовність пояснювати рішення та підтримувати діалог із людьми.
Сьогодні, коли громади Херсонської області продовжують жити й працювати в умовах воєнних викликів, відкритість влади стає важливим ресурсом довіри, згуртованості та стійкості. І саме від таких, на перший погляд, невеликих кроків починається формування сильних громад, здатних не лише долати труднощі, а й упевнено будувати своє майбутнє.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту Херсонської обласної організації «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень» «Допомога територіальним громадам Херсонської області в розробці статутів». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Галина Бахматова



Комментарии
Отправить комментарий