Навчання щодо інформаційної та дослідницької роботи у Тягинській та Високопільській громадах Херсонщини

Наприкінці липня  тренінг з теми  «Як працювати з публічною інформацією? Формування дослідницьких навичок для вирішення екологічних проблем громад» відбувся  як   черговий етап навчання для активістів Тягинської та Високопільської громад Херсонської області. Розвиток інформаційних та дослідницьких навичок  є частиною комплексного проєкту щодо посилення впливу громадськості Херсонщини на вирішення проблем довкілля.  

Тренер  Дементій Білий - експерт Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень (ПЦПСД) – поєднував теоретичні та практичні частини навчання.  Він одразу звернув  увагу учасників тренінгу на наступні завдання: «Ми не ставимо за мету просто передати знання, нам необхідно сформувати практичні навички правильно виконувати найважливіші п'ять кроків як практичну послідовність дій аналітичної роботи: знайти інформацію - зрозуміти, чи можна їй довіряти - правильно її інтерпретувати - запропонувати реалістичне рішення - допомогти громаді досягти реальних змін». Тренер підкреслив, що кінцева мета роботи  – це не сама інформація, а позитивні зміни в  житті громади.   

Учасники тренінгу вчилися використовувати інформацію для вирішення реальних проблем громади. Наприклад, у кожній громаді виникають питання: чому з'явилося стихійне сміттєзвалище? чому погіршилася якість води? чому не працює програма благоустрою? чому кошти виділили, а результату не видно?  Протягом  тренінгу активісти громад  отримали  не лише нові знання, але і  загальний  алгоритм дій щодо вирішення будь-якої проблеми в  житті громад. 

Рішення починається з  пошуку інформації. Якщо інформації недостатньо або вона недостовірна, навіть найкращі наміри можуть призвести до неправильного рішення. Сьогодні це особливо актуально для Херсонщини, де війна змінила практично всі сфери життя громад. Маршрут  тренінга крок за кроком провів учасників від теорії до практики: від знання про  публічну інформацію до пошуку  потрібних джерел,  потім до перевірки інформації та  практичних кейсів і роботи в групах. 

Публічна інформація — це сліди діяльності влади: документ, текст, фінансовий звіт тощо. Публічна інформація дозволяє оцінювати не обіцянки, а реальні дії, і саме тому вона є основою громадського контролю, досліджень і підготовки обґрунтованих пропозицій.

Чому інформація  - це важливий ресурс громади, але не кінцева мета? Тому що збір даних щодо будь-якої проблеми необхідний для її аналізу та  прийняття рішення.  Інформація є ресурсом, який допомагає громаді приймати кращі рішення. Аналітик не працює за принципом «мені здається» - він працює за принципом «що показують факти?». Але ж факти ще не є висновками, а самі  висновки ще не є рішеннями. 

Таким чином, сформована найважливіша схема навчального  тренінгу, побудована на чотирьох етапах вирішення проблеми: Дані → Інформація → Знання → Рішення. 

Де шукати інформацію? Аналітик починає не з пошукової системи, а з визначення можливих джерел, і  жодне джерело не дає повної картини: це можуть бути  документи на офіційному сайті громади - державні реєстри - карти – звіти комунальних підприємств – скарги жителів -  інформація в ЗМІ тощо.  Хороший аналітик читає документи не окремо, а як єдиний ланцюг і може побачити, на якому етапі виникла проблема: на етапі планування, фінансування, виконання чи звітування.

Далі навчання переходить до формування професійної культури аналітика. Слухачі повинні засвоїти, що аналітик - це не людина, яка багато знає, а людина, яка вміє правильно ставити запитання, відповідально працювати з інформацією і не робити поспішних висновків. 

Які екологічні дані можна знайти у відкритому доступі? Тренер пояснив, що алгоритм дослідницької роботи починається не з відкриття сайту і навіть не з пошуку документів, а з формування проблеми та дослідницького питання. Лише тоді визначаємо, які дані потрібні, де їх знайти, як їх перевірити, а потім проводимо аналіз і готуємо рішення. І дуже важливо після реалізації рішення повертаємося до моніторингу та самоаналізу: чи справді наше рішення працює? 

Як формулювати дослідницькі питання? На перший погляд, це просто: «Чому у нас усе погано зі сміттям?», але така постановка проблеми  непридатна для дослідження. Необхідно сформувати в одному запитанні  територію, предмет дослідження і конкретні показники, які потім можна буде перевірити. Саме тому  учасники тренінгу вчилися на практиці використовувати просту формулу: Об'єкт + Проблема + Територія + Період + Показник.

Ця формула допомагає перетворити загальне  громадське невдоволення  з емоційного, непродуктивного  рівня на реальний план дослідження. Правильно поставлене  питання  - це вже половина майбутнього дослідження.

Перевірка інформації -  це не прояв недовіри до людей, а професійний стандарт, який допомагає уникнути помилок. Перевірка вимагає шукати відповідь на  п'ять простих запитань: Хто є джерелом інформації? Коли інформацію було отримано або опубліковано? Яким способом її зібрали? Чи існує документ або інше підтвердження? Чи підтверджують її інші незалежні джерела? Саме відповіді на ці запитання  і є професійною перевіркою інформації, і вони створюють «Правило трикутника»: офіційний документ - фактичні дані - свідчення або безпосередні спостереження. Якщо всі три джерела узгоджуються між собою, рівень довіри до висновку значно зростає.

В практичному блоці тренінгу учасники отримали завдання пройти алгоритм дій у заданій  реальній ситуації, з якою може зіткнутися будь-яка громада: «Стихійне сміттєзвалище» на території громади. Але спочатку тренер продемонстрував типові помилки, які найчастіше заважають зробити якісний висновок: це використовування лише одного джерела,  або старих даних, це звичка підміняти факти думками (фрази «усі знають», «люди кажуть», «це очевидно» не є доказами), це швидкий  висновок ще до завершення перевірки. Хороший дослідник шукає не підтвердження власної думки, а найбільш надійне пояснення фактів і проходить повний алгоритм  дій -  вже вивчений на тренінгу  теоретично маршрут аналітика. 

Які аналітичні запитання  можна поставити? Тут нас цікавлять фактичні характеристики проблеми: де розташоване звалище; яку площу воно займає; коли виникло; чи збільшується його обсяг; чому це сталося; які наслідки. Далі починається пошук необхідної інформації та її перевірка.  

Практичні інструменти аналітика громади: офіційний сайт громади, портал відкритих даних, електронні карти Google Maps або OpenStreetMap,  супутникові знімки,  дані Держстату допомагають оцінити демографічну, економічну та соціальну ситуацію. Водночас потрібно враховувати, що в умовах війни частина статистичних даних може бути неповною або публікуватися із затримкою. Законодавство також потрібне, щоб визначити повноваження органів влади, права громадян, нормативні вимоги та процедури.

Підсумки тренінгу: «Наша мета — навчитися мислити і діяти  як аналітик громади, - підкреслив тренер Дементій Білий.  – Сьогодні ми пройшли повний шлях: навчилися бачити проблему, але не робити поспішних висновків, формулювати дослідницькі питання, визначати необхідну  інформацію,  перевіряти факти за допомогою кількох незалежних джерел, переходити від окремих даних до висновків і можливих рішень».

Аналітик громади не шукає винних - він допомагає громаді приймати кращі рішення.

Це не означає, що можна  ігнорувати  відповідальність або порушення, але мета дослідження  - не звинувачення, а визначення проблеми, розуміння її причин та ефективні рекомендації щодо реалістичного  шляху змін. 

Дементій Білий підсумував результати навчання та анонсував наступні навчальні модулі: «Сьогодні ми сформували логіку роботи і побачили, що аналітичне дослідження починається не з великого звіту і не зі складних програм - воно починається з конкретної проблеми, правильно поставленого запитання та готовності перевіряти власні припущення. У наступному модулі ми перейдемо від загального алгоритму до конкретних методів збору та аналізу даних».

Статтю  підготовлено у межа х Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Галина Бахматова