Тягинська громада: яким мешканці громади бачать її відновлення?

 

Яким чином  мешканці Тягинської громади  бачать її відновлення? Аналіз проведеного опитування, в якому взяли участь майже шість відсотків довоєнного населення громади, надає відповідь на це запитання. Презентація результатів опитування щодо відновлення громади відбулася на  черговому  засіданні Громадської  ради  від 8 травня. Тема засідання: «Пропозиції жителів громади до плану відновлення: методика збору ідей  та обговорення результатів». 

Ініціатива Тягинської громади щодо спільного обговорення Плану відновлення  за допомогою експертів Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень (ПЦПСД)  сприятиме прозорості  влади та активізації громади в рамках проекту «Сприяння залученню жителів Тягинської громади до процесів відбудови». 

Дементій Білий, експерт ПЦПСД, соціолог,  презентував найбільш актуальні загальні напрямки відновлення, першочергові заходи,  прогноз розвитку громади. Він надав рекомендації щодо збалансувати побажання різних груп населення громади  та яким чином за допомогою якісної Програми відновлення можна залучити інвестиції і отримати міжнародну та державну допомогу. 
В цій статті ми повідомимо лише про основні  напрямки відновлення та  найсильніші побажання людей, а повний текст дослідження можна буде прочитати на сайті пізніше. 

Опитування проводилося експертами ПЦПСД за сприяння Тягинської сільської військової адміністрації та Ради відновлення Тягинської громади. В зборі пропозицій взяло участь 443 жителя Тягинської громади, стихійна виборка дозволила охопити всі верстви населення за соціальним станом та за віком, а також залучити понад 340 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Наразі більша частина (80%)  жителів громади є саме ВПО,  і умови їхнього повернення є ключовим питанням виживання та відновлення громади. 

Анкета була підготовлена з використанням запитань опитувальника для збору пропозицій громадськості Методики розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади, що була оприлюднена в рамках Програми USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE). На підставі наданих відповідей мешканців Тягинки та пропозицій тепер можна визначити головні напрямки та сфери майбутнього відновлення громади. 

Головні сфери відновлення були обрані наступним чином: Сфера безпеки,  Сфера освіти,  Сфера охорони здоров’я,  Сфера культури та туризму,  Сфера інфраструктурного та комунального розвитку. 

На запитання «Якщо Ви точно не плануєте повертатися до своєї громади, то назвіть причину» люди парадоксальним чином  відповідали навпаки та пояснювали, чому вони ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИСЯ додому! Ось ці відповіді: «Плануємо повернутися», «Ольгівка, то моє серце», «Це мій рідний дім», «Вернемось!», «Бо то моя Батькiвщина», «Там мій дім», «Бажаю в майбутньому разом з громадою відновити рідне село Львове», «Тільки додому», «Рідний край понад усе!», «Ми повернемося в Бургунку», «Я патріот свого краю», «Дома краще», «Рідний дім та родина», «Моє рідне село і моя рідна домівка», «Ми хочемо додому»,  «А хто буде відбудовувати? треба повертатися».

Причини, по яким люди  не повернуться додому, були наступними: «Зруйноване житло», «Немає перспектив, як для молоді, так і для дітей», «Немає медичних закладів», «Зруйновані заклади освіти», «Зруйноване село, пошкоджений будинок, відсутнє бомбосховище»,  «Не бачу сенсу!», «Відсутність електро- та водопостачання»,  «Робота в іншому місті», «Не має куди повертатися», «Роки ідуть, діти звикають до іншого місця проживання», «Продовження війни на невизначений термін», «Відсутність інфраструктури, роботи», «Небезпечно. Немає роботи. Розтрощена інфраструктура у радіусі 60 км», «Не бачу комфортного життя для дітей». 

На питання, що  ж треба зробити, щоб люди повернулися, відповіді були наступні: «Я планую повернутися, тільки якщо щось залишиться», «Повернення до дому можливе тільки якщо буде де жити, буде якщо не школа,  так хоча б світло і Інтернет,  щоб можна було навчатися онлайн, робочі місця», «Потрібна робота та відбудова житла»,  «Я б все віддала, щоб вернувся той час і все те, що в нас було до війни». «Якщо будуть відбудовувати, то люди будуть повертатися до своїх домівок, і я теж». 
Щодо  посилення безпеки люди просили  зробити оповіщення щодо   повітряної тривоги, бомбосховища, пункти незламності,  термінали швидкого виклику служб,  укриття. 

В сфері освіти  мешканці громади  виявили бажання щодо створення дошкільних закладів в кожному селі,  обладнання шкіл сучасними засобами освіти, сучасних спортзалів, шкільних спортивних та ігрових майданчиків, розвиток маршрутів шкільних автобусів, створення шкільних кабінетів для інклюзивного навчання, відбудови зруйнованих шкіл.  

В сфері охорони здоров’я необхідно зробити забезпечення автомобілями швидкої допомоги, створення амбулаторії/фельдшерського пункту, розширення мережі аптечних закладів, покращення роботи сімейного лікаря, створення денних стаціонарів для хворих, в першу чергу пенсіонерів, поліпшення умов паліативної допомоги (допомоги важкохворим та немічним). 

Для мешканців Тягинки діже важлива сфера культури та туризму, вони виступають за утримання та розбудову  нових клубів, створення Тягинського історико-археологічного парку (музею під відкритим небом), створення/утримання арт об’єктів, меморіалів, пам’яток, історичних об’єктів, у тому числі часів скіфів, створення аматорських кружків, секцій, проведення фестивалів та інших масових заходів.  Розвиток локальної історії Тягинської громади по кожному селу.  Відновлення веслувального спорту в Ольгівці, довоєнного проєкту Трикутника «Скадовськ – Ольгівка – Херсон» по відродженню байдарок, каное, веслувальної станції. 

В кожному селі (в Тягинській громаді усього 11 сіл)  визначитися із списком бюджетоутворюючих підприємств, які або були, або потрібні бути. Ці підприємства повинні стати центром для створення нових робочих місць та надходження податків та розвитку села.  Обов’язково зробити ремонт Дар’ївського мосту. 

Налагодження логістики із центральною садибою. Пропонується не лише ремонт доріг, а будівництво нових. Пропозиція Тетяни Котій, начальниці фінансового відділу. «Були проблеми ще до війни – незручно добиратися до центральної садиби. Велика була проблема, бо не було транспорту. Людям треба було самотужки добиратися до траси й потім з траси їхати до центральної садиби». 

Під час  обговорення результатів опитування виступив Начальник  сільської військової\ адміністрації  Яценко Микола Миколайович, який повідомив про заходи щодо благоустрою громади, щодо вирішення  проблеми  сміття, щодо можливих  грантів від міжнародних донорів для цих потреб. 

Володимир Молчанов, керівник проекту,  продовжив  дискусію, повідомивши про доцільність створити  бюджетні  майданчики тимчасового зберігання та сортування сміття, обладнання для усушки та трамбування пластикових відходів, а також спеціальне обладнання для компостування  органічних відходів для кожного домогосподарства в громаді,   в чому може допомогти Міжнародний  Фонд Відродження. 

Олег Дядюн, голова ПЦПСД,   підкреслив  важливість ефективного та новаторського  підходу до  моделі освітнього процесу.  Наявність школи в кожному  селі громади  призведе лише до погіршення якості навчання, тому треба відбудувати дві опорні школи з сучасним обладнанням, які могли б змагатися між собою в рівні надання освіти, а в кожному селі створити  навчально-виховний комплекс:  дитячий садочок та  початкову школу.  

Володимир Молчанов  висловив пропозиції експертів ПЦПСД:  надати допомогу у розробці  трьох цільових програм: це  Програма безпеки,  Програма в системі водопостачання, Програма  з екології.   Незабаром  експерти проведуть навчання для активістів громади та представників влади з теми «Кошторис: будівельні технології з практичним створенням кошторису відновлення простого об’єкта»  

 
Людмила Баєва, голова Громадської ради,  підвела підсумки  засідання та запропонувала прийняти спільне рішення: прийняти аналітичний Звіт з результатами опитування  до  відома, направити  його Начальнику СВА,  експертам ПЦПСД доручити  розробку  трьох обраних  напрямків відновлення. 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Галина Бахматова