Інформаційна довідка: екологічні проблеми Бериславської ТГ

Бериславська міська територіальна громада, розташована в Херсонській області України, є важливим аграрним районом з великою площею сільськогосподарських земель. 

Загальна площа громади становить 45 616,7 гектарів, з яких землі сільськогосподарського призначення займають 38 768,7801 гектара. 

Так як ворог майже дев’ять місяців базувався на всій території міської територіальної громади, вона є вся потенційно забруднена мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Більше того, після відступу ворог активно обстрілював наш район. Це включало в себе застосування касетних боєприпасів, артилерійських снарядів, реактивних систем залпового вогню та інше.

Після деокупації, починаючи з січні 2023 року особовим складом групи розмінування, ведуться роботи з розмінування територій громади. Першими було розміновано дороги загального значення, які сполучали населенні пункти громади з адміністративними центрами. Загалом, за січень – березень 2023 р., було розміновано 229,26 км. доріг,  включаючи польові дороги сільськогосподарського призначення.  

Для відновлення електропостачання, були вжиті заходи з обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів ліній електропередач. Також, були проведені роботи щодо розмінування земельних ділянок під кладовищами, по всій території громади, сміттєзвалищами, свердловинами, та іншими об’єктами комунальної інфраструктури. 

Особовим складом групи розмінування, ведуться роботи з розмінування більш забруднених земель, а саме земель сільськогосподарського призначення. Загалом за січень – квітень 2023 року було розміновано 1 336 га., це всього лише 3,5% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення. В середньому в місяць було розміновано 334 га. с/г земель. Якщо враховувати загальну площу земель (38 768,7801 га.), то при такому темпі розмінуванні, територіальній громаді знадобиться  біль ніж 9,6 років для повного обстеження та розмінуванні земель.

Починаючи з травня 2023 року,  перешкодою для розмінування земель є висока трава, яка ускладнює виявлення та очищення від потенційних небезпечних об'єктів землі. Та, безумовно, основним критерієм ускладнення розмінування є той факт, що територія знаходиться в 20-кілометровій зоні від лінії розмежування і постійно під обстрілами з усіх можливих видів зброї з боку російської федерації.

Отже, проблема розмінування земель громади стоїть перед нами як одна з найактуальніших, і вимагає негайного вирішення. Від цього залежить функціональність та дієздатність  громади в цілому.

Також, не менш важливою проблемою стало забезпечення водопостачанням прибережних населених пунктів та відновлення зрошення сільськогосподарських земель. Вона виникла через підрив Каховської гідроелектростанції та обміління водосховища. Наразі громада потребує нових джерел водопостачання та реконструкцію (очистка та поглиблення) існуючих. Для забезпечення прибережних населених пунктів питною водою потрібно встановити (пробурити) 14 свердловин. Для цього вже були проведено відповідні роботи, включаючи геологічні, та  відібрано проектні земельні ділянки для буріння нових свердловин.

Щодо відновлення зрошення сільськогосподарських земель, найкращим рішенням, можливо, буде залучення фахівців, які мають необхідний досвід та кваліфікацію для надання компетентної оцінки ситуації і розробки конкретних пропозицій щодо її вирішення.

Але одночасно з катастрофою підрива Каховської ГЕС,  з’являються і альтернативні способи вирішити проблеми водопостачання  та зрошення. Війна приносить руйнацію, але і дає шанс інноваціям. Землі, які отримають такий відпочинок, можуть повернутися до стану природнього, з того штучного, в якому вони перебувають вже близько 70 років, і це не обов’язково пустеля.

Найбільший збиток від цієї катастрофи — знищення біологічного різноманіття України. у нас майже 72% території - це орані землі сільгосп призначення. Тому у нас майже не залишилося дикої природи. А з цієї дикої природи, що в нас є, це ліси у Поліссі, у Карпатах, є трохи лісів у Криму і залишилася крихта степів, а решта — це морські узбережжя. Тому те, що ми маємо зараз в цих річкових долинах, зокрема в Ніжному Дніпрі і на морських узбережжях Чорного моря — це наше найбільше природне багатство. І саме там зосереджена унікальна природа нашої країни. 

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, орієнтовна сума збитків довкіллю через підрив дамби Каховської ГЕС вже становить понад 55 млрд гривень.

 

Відповідно до аналізу KSE Institute, збитки через трагедію на Каховській ГЕС охоплюють:

• Житлове господарство: 950 млн дол. збитків. Попередньо у зону підтоплення потрапити близько 20-30 тис. будинків у Херсонській області та понад 500 приватних будинків у Миколаївській області.

• Енергетика: 624 млн дол. збитків. Зруйнована Каховська гідроелектростанція,

• Транспортна інфраструктура: 311 млн дол збитків. Від повені постраждали понад 290 км доріг.

• Промисловість: 105 млн дол. збитків. Затоплені 28 великих промислових об'єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра.

• Сільське господарство: 25 млн дол. збитків.

• Довкілля та екологія: 1,5 млрд дол. втрат. 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби. Рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий норми.

Ліквідація наслідків: 

- За оцінками наших міжнародних партнерів, відновлення зруйнованого обладнання та інфраструктури обійдеться приблизно в 2,2 млрд доларів. 

- одним з головних завдань є відновлення Каховського водосховища та нормалізація роботи іригаційних систем. Це вимагає від нашого суспільства швидкої відповіді на виклик, детального аналізу ситуації та вжиття відповідних заходів. 

- за умови повного звільнення Херсонщини, на відновлення греблі може піти від 1 до 3 років. 

Наталія Біла, начальник Відділ земельних відносин, комунальної власності, містобудування та архітектури

Галина Бахматова, інформаційний менеджер ПЦПСД