В Бериславі обговорили екологічну ситуацію після Каховської катастрофи

 

В Бериславі відбулося обговорення екологічної ситуації після Каховської катастрофи. У обговоренні взяли участь керівництво та провідні спеціалісти Бериславської міської ради, представники громадськості та експерти  Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень. 

Головною темою стала ситуація із водозабезпеченням Бериславської громади та екологічний стан територій після знищення окупантами Каховського водосховища. На думку учасників, дно колишнього Каховського водосховища перетворилося на міну вповільненої дії. Воно на більшості ділянок вкрито шаром висохлого мулу товщиною півтора - два метри, що водночас незакріплений рослинністю, через що стрімко піддається вітровій ерозії, стаючи пилом, і забруднений промисловими і побутовими викидами в басейн Дніпра. Першочергово треба оцінити рівень загрози здоров’ю місцевих мешканців та провести роботи із зв’язування небезпечної «пустелі» тимчасовим озелененням дерновою рослинністю. 

Як констатували фахівці, одним із головних результатів Каховської катастрофи стала неможливість зрошення. В Бериславській громаді воно представлено Томаринською зрошувальною системою.  Її вакуумний водозабір розташований на відзначці 11,5 м в західній частині Берислава, тобто вже в повітрі. Попри те, що в цьому місці русло Дніпра залишилося поряд, простого перенесення водозабору вниз до нового рівня недостатньо, через мілководдя, яке спричинить всмоктування насосами великих мулових мас.  

Є проблеми із постачанням питної води та в роботі каналізації в самому Бериславі, однак вони не є критичними завдяки тому, що через обстріли і руйнування житлового фонду в місті залишається не більше 10% довоєнного населення. Також попри падіння рівня води, відсутня потреба в корегуванні робочого проєкту будівництва міських очисних споруд.  Підсумовуючи тему підриву греблі, всі учасники погодилися з необхідністю якнайшвидшого відновлення греблі, навіть попри історичну катастрофічність її зведення 70 років тому: без греблі повноцінного існування і господарювання на прилеглих землях вже неможливе. 

Не зважаючи на екологічні проблеми, які були викликані підривом Каховської дамби та знищенням водосховища, для жителів громади найголовнішою проблемою залишаються низькі темпи розмінування сільськогосподарських та інших земель Бериславської громади.  

На думку учасників обговорення, розмінування земель - це найголовніша зараз проблема та завдання, але воно йде вкрай  низькими темпами. Місцеві мешканці вимушені самотужки займатися розмінуванням власних земель, але подібне “чорне” розмінування  небезпечно. 

Тому, учасники обговорення вирішили звернутись до іноземних посольств  із проханням допомогти у розробці термінових заходів у прискоренні розмінування. Потрібно залучення фахівців з усього світу! Вахтовим методом.  Необхідне розширення суб’єктів, які можуть займатись розмінуванням. Дозволити залучати міжнародні групи мінерів. Створювати міжнародну коаліції з розмінування. 

З цього приводу готується відповідне звернення. 

Карта екологічних проблем та злочинів:

https://bit.ly/40B0SOU

Контакти ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень»:  

Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8, тел. +38 0552 34442, факс +38 0552 34442 

За постійними оновленнями роботи організації можна слідкувати за посиланням:

На веб-платформі www.pcpsd.org.ua

В соціальній мережі www.facebook.com/pcpsd.org.ua

Проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цього проєкту і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції.

Відповідальність за зміст несе виключно Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень.