Як через спілкування протидіяти конфліктам шукали у Виноградовому

Ми вже писали про дослідження, яке провели експерти Причорноморського центру у Виноградовому. Найбільш актуальні проблеми та конфліктні напруження  стосувалися сфер життєдіяльності громади. 
Аналіз виявив – ніхто нікого не чує. Мешканці громади не чують та не бачать місцеву владу, у першу чергу місцевих депутатів. При цьому, мешканці громади продовжують демонструвати високий рівень задоволення роботою влади: інерційні зміни та покращення від позитивної динаміки реформи децентралізації у громаді продовжують робити свою справу. Під час обговорень, коли респонденти розповідали про проблеми, то зізнавались, що за збереження колишніх сільських і селищної ради з обмеженими повноваженнями і фінансовим ресурсом, все було б набагато гірше, і ця впевненість ґрунтується на реальному досвіді. Можливий парадокс може й зберігатися у громаді надалі, доки опозиційні структури не почнуть цілеспрямовану політику дискредитації владних дій.

Тестування комунікації у громаді на різних рівнях (між центром та периферією, владою та мешканцями, залучення пересічних громадян до обговорень та, насамперед, прийнять рішень) показує, що основним викликом для громади є налагодження комунікації між горизонтальними та вертикальними напрямками влади та суспільства. 

Саме через відсутність сталих каналів інформування (з наявним зворотнім зв’язком) та відсутність якісної інформації (з діями влади, обговореннями тощо) існують чинні осередки загострень.

Якщо залишити причини виникнення конфліктогенних ситуацій без втручання, то надалі місцевому самоврядуванню доведеться реагувати вже на прояви загострення цих конфліктів, саме «гасити пожежі».

Повний комплект негативного супроводу таких ситуацій є поступовою підміною причин конфлікту на абстрактні для сторін речі, що з часом може призвести до несприйняття сторін та повною їх взаємною дегуманізацією.

З огляду на те, що в «навантаження» до основних проблем наявні акцентуація на негативних аспектах комунікації та можливі загрози політизації, ця ситуація у громаді потребує втручання та корекцію у власних комунікаційних політиках громади.

Щодо корекції. Гострі питання громади, здебільшого, мають природу інформаційної розбіжності. Мешканці не знають, що робить влада, а якщо знають –  то не розуміють чому влада робить саме так. В свою чергу, влада недостатньо активно проводить роз’яснювальну роботу.

Неодноразово під час обговорень лунала думка про необхідність трансляції заходів громади (сесій, засідань комісій, важливих обговорень). Мінусом цього методу є складність використання технології для літніх людейа також невелика швидкість Інтернет та тривалість й одноманітність заходів для пересічного глядача.

В умовах карантину, громада має змогу провести консультації як в режимі трансляції, так і записати матеріал окремо, змонтувати та викласти на сайті у постійне користування.

Альтернативні методи. Повернення до традиційних методів таких як друкарство, може виявитися панацеєю під час посилень карантинних заходів. Недооцінювати силу друкованої газети / буклету не варто.

Прецедент у громаді вже є - це створене громадським активістом Євгеном Гладким видання «Ком’юніті», вплив котрого за теперішніх умов може лише зрости.

Також, впровадження сервісу інформування населення шляхом СМС-розсилок із одночасним використанням популярних мессенджерів. 

Висновки та спостереження.
У Виноградівській громаді добре розуміють що таке комунікація та не спаплюжують ні сутність, ні роль її в побудові суспільства. Викликом для громади є створення сталих каналів інформування з обов’язковим зворотнім зв’язком. Говорити про їх повну відсутність не можна, претензії виникають лише у їх якості та стабільності, про що свідчать ЗМІ громади. Там, де ці канали обриваються, з’являються зародки майбутніх конфліктніх загострень.

Корекція комунікаційних політик є процесом складним та тривалим; майбутня просвітницька політика місцевої влади принесе свої плоди лише у перспективі. консенсусної згоди, склавши дві частини паззлу під час простого спілкування.

Нагадаємо, що свою діяльність по подоланню конфліктів експерти Причорноморського центру здійснювали за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту  «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів».