Конституційна реформа: проблемний процес ухвалення


8 квітня відбулося обговорення за круглим столом проблеми ухвалення конституційної реформи. Представники Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко та Максим Степаненко познайомили херсонське експертне середовище із грунтовним дослідженням «Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір процесу».

В обговоренні взяли участь представники нашого Центру, а також колеги з Таврійського відділу Національного інституту Стратегічних досліджень, представники кафедри державного управління та місцевого самоврядування ХНТУ, радник голови облдержадміністрації з питань внутрішньої політики, представники громадських організацій та журналісти. 
Обговорення було продуктивним та цікавим. 

Дійсно, у передвиборчий період питання конституційної реформи знову актуалізувалося. Лідери президентської кампанії знову заговорили про проведення Конституційної реформи.
Й тому саме зараз точка зору досвідчених експертів з цього питання було вкрай необхідним для отримання зваженої інформації нами, представниками регіональних аналітичних центрів. 

У випадку, якщо після президентських виборів конституційна реформа буде започаткована, то важливо забезпечити легітимний процес із максимальним залученням громадян до обговорення внесення змін чи опрацювання нового тексту Конституції. 
Саме легітимність та інклюзивність конституційного процесу, а не зміст нової Конституції є головною умовою визнання та підтримки конституційної реформи у суспільстві та з боку міжнародної спільноти - наголосив у своєму виступі Максим Степаненко.

Що виявилося? Конституція України не містить чітких положень щодо процедури прийняття нового Основного Закону держави. Проте конституційно закріплені принципи верховенства права, народного суверенітету дають право Українському народу встановлювати свою Конституцію. Це називається принцип установчої влади

Принцип установчої влади народу передбачає, що народ не може бути позбавлений права на прийняття нової Конституції своєї держави. Виникає питання легітимної процедури реалізації установчої влади народу при прийнятті нової Конституції. Ця теза викликала цікаве обговорення у присутніх. Ми згадали тяжкий шлях ухвалення першої Конституції, а також спроби через всеукраїнський референдум за народною ініціативою внести зміни у Конституції. Й те, як парламент загальмував ухвалення змін, відмовившись від імплементації підтриманих на Референдумі положень.

Тому є важливим, щоб єдиний законодавчий орган – Парламент, а також Президент України як гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина мають подбати про встановлення процедури прийняття нової Конституції, якщо цього вимагає суспільство. Таку процедуру має бути встановлено окремим законом.

Під час обговорення присутні підтримали думку, що Верховна Рада України зобов’язана на реалізацію конституційних принципів верховенства права, народного суверенітету прийняти насамперед нову редакції Закону України “Про всеукраїнський референдуми” (оскільки діючий Закон неконституційний), а також за умов суспільної потреби – закон України про спосіб підготовки проекту нової Конституції України. 

На думку експертів з МЦПД прийняття представницьким органом установчої влади народу конституції з наступним затвердженням її на національному референдумі є найдемократичнішим способом укладання суспільної угоди. Хоча деякі із виступаючих на круглому столі згадали чисельні порушення під час референдуму 2000 року.

Експерти з МЦПД познайомили із універсальними принципами проведення конституційної реформи, які забезпечують інклюзивність процесу, а саме:

1. Широка участь громадськості, що дозволяє, з одного боку, уникнути створення конституції, яка буде передбачати розподіл благ виключно між ключовими політичними акторами, а, з іншого боку, забезпечити високий рівень суспільної легітимності нової конституції. Участь громадськості включає громадянську освіту та медіа-кампанії, суспільне обговорення (щодо того, як процес має здійснюватися, і про зміст конституції), національний діалог та інші способи залучення. Завдання полягає в тому, щоб уникнути небезпеки маніпулювання народом з боку зацікавлених груп, етнізації думок, популізму тощо.
2. Залучення та представництво всіх основних зацікавлених сторін у конституційну дискусію. Коли процес розробки конституції тільки починається, важливо виявити всі верстви суспільства, які мають бути до нього залучені, – створити свого роду картину стану суспільства, з усіма його підрозділами та інституціями, щоб гарантувати, що розробка конституції – дійсно національна справа, і кожен громадянин має право голосу. Особливу увагу варто приділяти маргіналізованим верствам населення, таким як інваліди, жінки, молодь, літні люди, етнічні групи і найбідніші прошарки.
3. Прозорість, яка дозволяє тримати в курсі громадськість, засоби масової інформації та залучене громадянське суспільство про те, як буде відбуватися конституційний процес. Прозорість також передбачає забезпечення зворотного зв’язку у ході широких обговорень.

Оскільки процес конституційної реформи не може бути дієвим без дотримання правової процедури і слідуванню букві Закону його реалізація повинна також відбуватись з дотриманням принципу легальності. Лише з поєднанням інклюзивності та легальності ми можемо отримати легітимну конституційну реформу. Ці принципи не є панацеєю, проте їх дотримання здатне суттєво підвищити якість конституційного процесу.

Довідка. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) є одним з провідних незалежних аналітичних центрів України, що беруть участь у розробці й аналізі державної політики.
МЦПД було засновано у 1994 за ініціативи Інституту відкритого суспільства (м. Прага). На той час, МЦПД був першим незалежним аналітичним центром України. Його місія полягала в аналізі економічної політики та підготовці довгострокових прогнозів для Уряду та Президента України.
За останні 24 роки, МЦПД успішно завершив низку проектів у політичній та економічній сферах, спрямованих на підвищення потенціалу України у світі. Протягом 2015-2018 МЦПД реалізував 39 проектів у сфері реформ, реінтеграції та модернізації України. Деякі з цих проектів охоплювали всі регіони нашої держави.
Спираючись на більш ніж 20-річний досвід, МЦПД пропонує стратегічне бачення розвитку та перетворення країни. Воно грунтується на впровадженні комплексу міжсекторальних реформ та інноваційних розробках у сфері державного управління та політичної конкуренції.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Берислав: зустріч з владою. «Громадське коло навколо Бериславської громади: стань архітектором відновлення».

В Бериславі обговорили екологічну ситуацію після Каховської катастрофи