Ресурсний центр спасає громади, які хочуть об’єднуватися, від політичної загрози

У Кам’янській сільраді Каховського району склалася непроста ситуація. Її намір об’єднатися з Таврійською міською радою Новокаховської міської ради знайшов серйозний супротив  як з боку новокаховської влади, так і з боку  місцевого фермера, депутата обласної ради від «Батьківщини» Леоніда Кириченко. У п’ятницю, 23 вересня,  останній провів в кам’янському сільському клубі незрозумілі збори громадян, на яких намагався переконати мешканців не об’єднуватися з Таврійськом, аргументуючи це тим, що тоді громада залишиться без землі, а відповідно – без прибутку. На заклик обласного депутата у сільському клубі зібралося близько 200 громадян,  голова Кам’янської сільської ради Алла Федай, міський голова Таврійська Микола Різак та секретар Новокаховської міськради Олександр Лук’яненко. На очікуваний резонанс приїхали також експерт регіонального Ресурсного центру сприяння розвитку місцевої демократії Володимир Молчанов разом з радником голови Херсонської обласної державної адміністрації Наталею Возаловськською та координатором Офісу реформ та регіонального розвитку у Херсонській області Оксаною Сілюковою. Вони побоювались агітації проти реформи децентралізації з боку політика, який представляє «Батьківщину». 

З самого початку у експерта Ресурсного центру Володимира Молчанова виникло питання щодо формату зібрання:

«Леонід Кириченко оголосив його Загальними зборами села.  Чим звісно, дещо погарячкував, адже порядок проведення загальних зборів визначається статутом громади. Громада не має Статуту, тому єдиним документом, який регулює формат зборів, є Положення про загальні збори, затверджене Верховною радою 17 грудня 1993 року. Збори є правомочними за присутності понад половини громадян (ст.3), Збори скликаються головою Ради  або  її  виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування… за  пропозицією  не  менш  як  третини  від загальної  кількості  громадян,  які  проживають  у   відповідному територіальному  утворенні, депутатів  Ради, членів      постійної комісії,  депутатської  групи,  трудового  колективу,   об'єднання громадян (ст.8). Як бачимо, перший з критеріїв не був дотриманий, навіть якщо під словосполученням «депутат Ради» вважати депутата не відповідної сільської, а будь-якої ради, хоча б обласної», - розповів експерт. 

Формат зустрічі не сподобався і Кам’янському сільському голові. Але на її пропозицію вважати захід зустріччю депутата з виборцями, пан Кириченко відмовився це визнати, і продовжив вести «збори», хоча і без протоколу та підрахунку результатів голосувань. 

Головним аргументом обласного депутата було відсутність землі, і небезпека після її отримання появи на неї сотень, а то і тисяч (у випадку з приєднанням до Нової Каховки) претендентів з числа міських бюджетників та пенсіонерів. 

«Склалося враження, що виконання партійної настанови на боротьбу проти об’єднання громад для нього (депутата облради Леоніда Кириченка) – непотрібний додаток до головної теми – земельної. Справа у тому, що на території села діє Державне підприємство «Дослідне господарство «Каховське» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, яке користується понад 5 тис. га державної землі сільськогосподарського призначення і у випадку приватизації земель цього підприємства , нові власники земельних паїв будуть їх здавати в оренду передусім йому (про що у нього є відповідні домовленості)», - роз’яснив експерт Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії. 

Як пояснив експерт Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії, практикуючий юрист Олександр Токаленко, насправді на теперішній час процес приватизації земель, що перебувають у користуванні підприємств, установ та організацій Національної академії аграрних наук України заморожено, а законних механізмів приватизації цих земель просто не існує. Попередня коаліція у Верховній Раді мала своє бачення, як розв’язати цю проблему: Коаліційна Угода Верховної Ради України восьмого скликання передбачала приватизацію (із паюванням земель між працівниками та жителями прилеглих сільських населених пунктів) та ліквідацію неефективних підприємств, установ та організацій Національної академії аграрних наук України (ІV квартал 2015 року). Тож Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII, та Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році, затвердженими розпорядженням КМУ від 04.03.2015 №213-р, було передбачено до 29 травня 2015 року розробити і подати Кабінетові Міністрів України проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук або національної галузевої академії наук. Але ці документи на теперішній час не виконуються і розв’язання проблеми неефективного використання цих земель знов заморожено. 

При тому, на думку Володимира Молчанова, основним аргументом депутата є те, що згідно з частиною 1 статті 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Тому, в разі проведення об’єднання в одну місцеву раду з містом, до прийняття Верховною радою відповідних змін, регулюючих приватизацію «наукових» земель, є ризик того, що стаття 25 залишиться без змін, і таврійські чи навіть новокаховські бюджетники зваляться селянам як сніг на голову:   можливість отримати земельні ділянки матимуть працюючі і колишні бюджетники з усієї місцевої ради. А враховуючи перевагу міст в населенні над Кам’янсько громадою,  кількість претендентів на землю може зрости в рази.

Експерт Ресурсного центру пояснив присутнім на «зборах» громадянам, що питання приватизації землі «Дослідного господарства «Каховське»  і об’єднання громад між собою не пов’язані, а підживлювані депутатом надії громадян на швидку приватизацію, при чому за прийнятною присутнім (переважно працівникам ДП) схемою, без участі решти мешканців громади, і на виникнення після приватизації у громади бюджетної спроможності навіть без об’єднання, є примарними, не тільки через відкладення питання Верховною радою, а й через те, що без об’єднання єдиним джерелом наповнення місцевого бюджету залишиться земельний чи єдиний податок. Зокрема, обсяг останнього від орендаря паїв при їх повному здаванні власниками складатиме приблизно 1,2 мільйони, чого звісно, на утримання бюджетної сфери громади не вистачить.